«Вибори» без вибору: як Росія змушує голосувати людей на окупованих територіях України

Росія створює видимість підтримки свого режиму, а також обрала стратегію знищення української ідентичності на тимчасово окупованих територіях України. І для цього вона робить багато: не лише знищує українські пам’ятники, а й русифікує та мілітаризує дітей у школах та численних молодіжних організаціях, депортує населення, переслідує проукраїнських активістів та активісток, нав’язує російські культурні наративи. Щоби виправдати свої подальші злочини та підкріпити наратив про «відновлення» українських територій після їхньої окупації, місцеві колаборанти за підтримки російських чиновників та військових створюють видимість політичної активності та загальної підтримки. Саме для цього росіяни провели псевдовибори на тимчасово окупованих територіях 8-10 вересня 2023 року.

Підготовка до виборів: нове законодавство, агітація та фокус на внутрішнього споживача

«Вибори як такі там не відбуваються. Є певні цілі, які Росія переслідує. По-перше, показати їхньому внутрішньому споживачу, що проводиться інтеграція «нових» територій. По суті, це сигнал своїм і сигнал світу. Коли є якісь окремі люди, світові політики, які розповідають, що прийшов час говорити з Росією, то сама ситуація з виборами — це плювок в обличчя світу та сигнал, що Росія не зупиняється», – зазначає речник Центру Національного спротиву (ім’я приховане з міркувань безпеки).

Попри те, що псевдовибори на окупованих територіях стартували у вересні, російська влада готувалася до них ще з травня 2023-го. Відколи прийняли поправки до законодавства, які дозволяли проводити вибори в умовах воєнного стану «за результатами консультацій з Міністерством оборони РФ та ФСБ». Усе це було зроблено лише для того, щоби формально узаконити псевдовибори на тимчасово окупованих територіях України. Водночас у липні 2023 року, голова Центральної виборчої комісії РФ уже доповідала про підготовку до виборів на окупованих територіях. Також, за даними Центру національного спротиву, так звані виборчі комісії на тимчасово окупованих територіях України сформували ще 21 червня, а сама виборча кампанія стартувала 6 червня. До цього, з 22 по 28 травня, вже проводили так звані «передвибори» на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, які взяли за основу для сюжетів про велику підтримку російської партії «Єдина Росія».

Каруселі, мобільні групи та російські кандидати: як проходили «вибори»

За словами активіста руху громадянського спротиву окупації «Жовта стрічка» (ім’я приховане з міркувань безпеки), попри встановлені дати голосування, окупаційні адміністрації розпочали цей процес значно раніше — ще з 1 вересня 2023 року. Крім роботи стаціонарних виборчих дільниць, росіяни створили спеціальні мобільні групи з працівників окупаційних виборчих комісій, які їздили у віддалені населені пункти, ходили по домівках у супроводі озброєних військових та змушували людей голосувати. Інформацію про роботу так званих мобільних груп підтвердили і в Центрі національного спротиву.

«Ці групи складалися, по-перше, із російських військових. По-друге, з «волонтерів», яких автобусами звозили із Росії для проведення цих виборів. І насамкінець була частка колаборантів, які за певні гроші виконували цю роботу», – зазначає речник Центру Національного спротиву.

«Окупаційна влада зробила ставку на мобільні групи. Вони катаються по селах, вдираються до квартир і будинків. Проводять обшуки, конфіскують деякі речі, які потім видають іншим під виглядом гуманітарної допомоги», – пояснює активіст руху «Жовта стрічка».

За словами речника Центру Національного спротиву, мобільні групи створили, бо більшість людей ігнорувала псевдовибори та не приходила на дільниці. Тому, щоби зобразити картинку підтримки так званих виборів, мобільні групи ходили по домівках у супроводі російських військових та змушували людей голосувати. Крім того, для імітації активної участі у волевиявленні, окупаційна влада вдавалась і до інших фальсифікацій — так званих каруселей та примусового голосування на підприємствах.

«Реальні голоси їм не потрібні, а потрібна картинка. Тому вони робили «каруселі», коли тих самих людей возили автобусами й знімали на камеру. Тому це навіть не імітація, бо не було виборів як таких», – зазначає речник Центру національного спротиву.

За даними активістів руху «Жовта стрічка», окупаційні адміністрації також намагалися запровадити електронне голосування, але цю ініціативу так і не втілили у життя. Всe цe робилося, щоби максимально заплутати людей на окупованих територіях та створити штучний зв’язок із Росією. Зокрема, навіть дату виборів обрали символічно – відповідно до російського «Єдиного дня голосування».

Російськими були також партії, які брали участь у виборах: серед кандидатів також були росіяни, а у містах з’явилась їхня політична агітація. Як зазначив мер Мелітополя Івана Федоров під час пресмарафону щодо ситуації на тимчасово окупованих територіях України, серед 60 кандидатів від російської партії «Єдина Росія» у місті Мелітополь 28 осіб – це мешканці Сибіру, Алтаю та Дагестану. Крім того, відповідно до звіту Центру національного спротиву, крім громадян Росії, у списках фігурували кандидати, які раніше обіймали посади в окупаційних адміністраціях. Загалом всі кандидатури погоджували місцеві осередки російських партій.

«Всі інші, в більшості випадків, або випадкові люди, або взагалі кандидати, яких не існує. Переважно це люди з Росії», – пояснює активіст руху «Жовта стрічка».

З іншого боку, російські пропагандисти доклали більше зусиль, щоби легітимізувати вибори, порівняно з псевдореферендумами у 2022 році. Крім більш системної та тривалої підготовки, поширювався наратив про те, що інформація про примус до голосування є так званою українською дезінформацією. Новим на цих виборах було залучення до процесу голосування таких собі незалежних спостерігачів з іноземних держав — всі вони підтримали російське повномасштабне вторгнення та окупацію територій України ще в лютому 2022 року, а також мають зв’язок із російськими культурними, науковими чи громадськими організаціями. За інформацією Центру національного спротиву, частина з них незаконно відвідувала окуповані території України після 2014 року, а також інші окуповані Росією території у Молдові та Грузії.

Ще однією відмінністю, порівняно з 2022-гим, стало збільшення громадян росії, яких протягом останнього року завезли на тимчасово окуповані території України. Росіяни використовували своїх підданих під виглядом місцевих мешканців для посилання наративу про локальну підтримку російських виборів.

«Це вже розбавляє етнічний склад території та створює їм гарну статистику щодо росту населення території, економічного і соціального зростання та загальної підтримки Росії», – пояснює активіст руху «Жовта стрічка».

Психологічний тиск росіян і спротив місцевого населення

Щоби змусити людей голосувати, представники окупаційних адміністрацій застосовують психологічний тиск. Також є випадки обшуків, арештів та вилучення особистого майна «на потреби виборчих комісій».

«Як і з паспортами, [представники окупаційних адміністрацій] можуть примушувати, казати «Вас уволят с работы, вашего ребенка отчислят» і таке інше. Під цим приводом ти маєш йти голосувати. Однак, українці знають, що немає сенсу йти голосувати. ЗСУ йдуть, і це відчувається. По-друге, всі розуміють, що організатори й самі намалюють будь-яку картинку, яка їм потрібна», – наголошує активіст.

Попри психологічний тиск і примус до участі в псевдовиборах, багато людей чинять спротив. По-перше, частина намагається уникати будь-яких контактів із росіянами та ігнорує процес голосування, попри те, що окупаційні адміністрації роблять усе можливе, щоби запобігти цьому.

«Наш ненасильницький спротив дав результат: люди просто не відчиняли двері як під час псевдореферендумів, так і під час псевдовиборів. Бо це українська земля», – зазначає речник Центру національного спротиву.

По-друге, українці та українки на окупованих територіях боролися з псевдовиборами, поширюючи проукраїнські листівки із закликами ігнорувати вибори, малюючи на вулицях міст українську символіку, а також знищуючи російську політичну агітацію.

«Ми транслювали через колонки запис «Українці, ігноруйте участь у псевдовиборах!». Одна з цих колонок була в Макіївці поблизу виборчої дільниці. Друга в Луганську на зупинці [з записом] «Вступайте до руху “Жовта стрічка», ігноруйте псевдовибори. Збройні сили йдуть!» Ви б бачили ці лиця, коли стоїть черга біля зупинки, і поруч бабуся на машині зі стільцем і скринькою [з написом] «Вибори». Звісно, це їх всіх лякає», – згадує активіст руху «Жовта стрічка».

Загалом, російські псевдовибори на окупованих територіях України порушують міжнародне право і не мають ніякої легітимності. Попри всі намагання російської пропаганди створити видимість активної участі населення у цьому процесі та всеосяжної підтримки Росії, у реальності людей примушували голосувати погрозами, катуваннями, арештом чи вилученням майна. Вони голосували під дулами автоматів. Самі ж вибори є імітацією демократичних процесів на тимчасово окупованих територіях України.