Викрадені в нові сім’ї: як Росія віддає українських дітей на всиновлення

Російські військові руйнують українські міста, вбивають та калічать тисячі українців, окуповують території та катують всіх тих, хто не хоче бачити Україну в складі Росії. За даними ООН, з 24 лютого 2022 року до 10 вересня 2023 року 7 481 людей було вбито, 14 460 поранено. Крім того, з початку повномасштабної війни Росія чинить злочини проти майбутніх поколінь українців та українок — викрадає дітей для їхнього подальшого «перевиховання» та асиміляції як росіян. Наразі важко оцінити загальну кількість викрадених дітей. За офіційними даними держпорталу «Діти війни», Росія викрала 19 546 дітей. Однак, через повну російську блокаду окупованих територій та обмежену інформацію, це число може бути значно більшим.

30 травня 2022 року президент Росії підписав указ про спрощену процедуру отримання російського громадянства для дітей з окупованих територій України — Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Своєю чергою, російські медіа поширили заяву російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової про начебто велику кількість запитів від російських сімей, які хочуть усиновити дитину з Донецької або Луганської області. Сама Львова-Бєлова, за її словами, теж усиновила дитину з Маріуполя та не забула подякувати Путіну за можливість дізнатися, як це – бути матір’ю для дитини з Донбасу. Такими діями Росія втілює систематичну стратегію із викрадення дітей із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, їхнього «перевиховання» в спеціальних таборах та подальшої передачі в російські сім’ї для всиновлення.

Єльська лабораторія гуманітарних досліджень дійшла висновку, що Росія працює з різними категоріями дітей: тими, хто має батьків або опікунів, дітьми-сиротами та дітьми, які перебували під опікою державних інституцій. Цю підтвердила юристка ГО «Save Ukraine» — організації, яка працює над поверненням депортованих українських дітей додому.

«У деяких випадках рідним брешуть про те, що дітей забирають на відпочинок у літніх таборах. Іноді родичі отримують погрози з боку представників окупаційної влади… Є випадки депортації дітей з інвалідністю та сиріт, іноді дітей депортують для подальшого усиновлення російськими сім’ями тих дітей, які мають батьків», – розповідає Мирослава Харченко, юристка ГО «Save Ukraine».

Зазвичай діти потрапляють до таборів під прикриттям так званої евакуації, або за згодою батьків та опікунів. За словами Мирослави, до цієї процедури залучені російські військові, представники самопроголошеної окупаційної «влади» та навіть російські чиновники. Наступний крок – депортація до Росії або окупованого Криму та подальша передача дітей у російські сім’ї.

«Спочатку дітей протягом певного часу тримають у таборах. Потім під вигаданим приводом «відсутність батьківського піклування» вивозять у Росію і передають у російські сім’ї», –пояснює Мирослава.

Варто зазначити, що з 2023 року російська влада почала виправдовувати всиновлення українських дітей заявами про тимчасове опікунство. Як пояснила представниця ГО «Save Ukraine», це означає, що прийомні батьки мають такі самі права на дітей, як і біологічні батьки чи постійні опікуни. Ці сім’ї також отримують державну фінансову підтримку.

«Вони можуть подати дитину на отримання російського паспорта, на здобуття російського громадянства, приймати рішення щодо освіти, здоров’я дитини тощо», – пояснює Мирослава.

Однак у деяких випадках правда виходить назовні. Наприклад, на сайті окупаційної адміністрації міста Єнакієве у Донецькій області є спеціальна сторінка «Банк дітей-сиріт із Донбасу: шукаємо батьків для всиновлення». Там також є інструкція щодо процедури всиновлення дітей із Донецької області та історії нібито щасливих сімей, у яких наразі живуть такі діти. Схожі оголошення про всиновлення дітей з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей розміщені й на російських сайтах.

Варто зазначити, що Росія не лише викрадає українських дітей, а й докладає багато зусиль задля їхнього так званого перевиховання. Цю стратегію підтверджують навіть російські чиновники. Зокрема, міністр освіти РФ заявив про імплементацію спеціальних інформаційних та освітніх програм, спрямованих на перевиховання дітей після впливу української пропаганди та ознайомлення дітей з історією та культурою Росії у літніх таборах. На практиці, за словами Мирослави Харченко, це виглядає так: дітей змушують співати російських патріотичних пісень, багаторазово слухати російський гімн, їм заборонено говорити українською мовою, а будь-яка зовнішня комунікація суворо контролюється. Також дітям повторюють, що вони більше не потрібні своїм сім’ям, Україна начебто від них відмовилась, і лише Росія може забезпечити їм добре майбутнє.

Ситуація у прийомних сім’ях теж нічим не відрізняється: діти перебувають під постійним контролем, іноді їх використовують як робочу силу. Прийомна сім’я та школа так само нав’язують дітям викривлену картину світу та наративи російської пропаганди.

«У нас були випадки, коли дітей змушували займатися домашньою працею або сільським господарством, доглядати молодших рідних дітей прийомної родини. Були дівчата, яких віддали до російської школи, але там не вчили. Натомість вони мали сидіти в кутку на останньому ряді та переписувати із російських підручників з історії та літератури цілі розділи до своїх зошитів», – зазначає Мирослава.

Попри те, що українські громадські організації та влада працюють над поверненням усіх викрадених дітей додому, іноді знайти дитину майже неможливо. Особливо тоді, коли дитину всиновили. Крім того, попри заяви росіян про бажання повернути дітей у їхні справжні родини, представники ГО «Save Ukraine» зазначають, що родичам стало складніше повертати своїх дітей додому, бо російські чиновники та представники самопроголошених окупаційних адміністрацій часто відмовляються їх віддавати.

«Дуже тяжко, майже неможливо повернути дітей додому, оскільки самопроголошені нові сім’ї можуть повністю змінити особисту інформацію дитини — дату народження, ім’я, прізвище, по батькові», – пояснює Мирослава.

Однак, попри всі загрози та перешкоди, українські організації роблять неможливе та повертають дітей в Україну.

«Попри всі складнощі, діти намагаються знайти способи, щоб залишатися на зв’язку з батьками та повернутися додому. Хоча їх постійно контролюють, телефони – перевіряють, а пересування – обмежують. Іноді ми просто вражені їхньою сміливістю», – підсумовує Мирослава.

Дії Росії проти українських дітей порушують міжнародне право. Відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, примусове переміщення дітей однієї етнічної групи до іншої може бути класифіковане як геноцид. Конвенція ООН про права дитини також захищає право кожної дитини на ідентичність, зокрема, і на ім’я, національність, сімейні зв’язки. Порушуючи міжнародне законодавство та права дитини, Росія продовжує чинити масштабний воєнний злочин проти тисяч українських дітей.