УГСПЛ, Трибунал для Путіна, Коаліція «Україна. П’ята ранку» та документування злочинів: як в Україні борються з порушенням міжнародного гуманітарного права

Запущена агресивною рукою Москви, військова кампанія проти України виявилася справжнім випробуванням для світових лідерів та дипломатичних структур, адже масові порушення міжнародного гуманітарного права стали беззаперечним фактом. Але що ж таке міжнародне гуманітарне право, про яке всі говорять?

Міжнародне гуманітарне право (МГП) – це частина міжнародного права, яка має на меті захистити жертв збройних конфліктів. Основна мета МГП – згідно із принципами гуманності обмежити засоби та методи ведення воєнних дій, щоби запобігти зайвим стражданням, тортурам та дискримінації населення.

Як і які принципи міжнародного гуманітарного права порушує рф?

Від початку повномасштабного вторгнення Російська Федерація повсякчасно порушує основні принципи МГП, призводячи до жахливих наслідків для цивільного населення. Ось деякі з принципів гуманітарного права, про які ви можливо не знали.

1. Принцип розрізнення: цивільні та військові окремо

Один із основних принципів МГП — принцип розрізнення. Він передбачає, що мають бути чітко розмежовані військові об'єкти та цивільні особи. Атакувати можна лише військові цілі, цивільне населення має бути під захистом міжнародного права. Проте російські військові багаторазово порушували цей принцип на території України. Бомбардування шкіл, лікарень та інфраструктури стали нормою, що призвело до численних жертв серед невинних людей. За словами Сергія Мовчана, очільника департаменту фіксації російських воєнних злочинів УГСПЛ, одним із найбільших зафіксованих порушень росією міжнародного права стали саме атаки на об’єкти цивільної інфраструктури.

2. Заборона атак на hors de combat — осіб, які вибули зі строю під час збройного конфлікту

Згідно з міжнародним правом, атаки на особу, яка не бере участь у бойових діях, так званих «hors de combat», заборонені. Особи, які здалися в полон або отримали поранення, перестають бути законною мішенню. Проте звіти про жорстоке поводження із полоненими та пораненими – звичне явище у цій агресивній війні. Спеціальна доповідачка ООН з питань катувань Еліс Джил Едвардс та правозахисні організації задокументували факти використання цивільних як живі щити, побиття та тортури військовополонених, що свідчать про грубе порушення Російською Федерацією МГП. Минув 571 день з того часу, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. За цей час багато українців, які стали на захист своєї держави, опинилися у полоні ворога. За даними Медійної ініціативи за права людини, точної цифри полонених, які наразі перебувають у РФ, немає, але йдеться про тисячі осіб. Частину з них утримують на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, утім більшість росіяни вивезли на територію Росії. МІПЛ ідентифікувала 42 місця утримання українців на території РФ. Переважно це слідчі ізолятори та виправні колонії. Вони розташовані як у прикордонних з Україною областях, так і в глибині країни.

Питання обміну військовополоненими набуло критичного значення для суспільства та вимагає дуже обережного підходу до комунікації. Це пов'язано зі складністю переговорного процесу із російською стороною, а також з намаганням РФ маніпулювати родичами військовополонених та викликати конфлікти в українському суспільстві.

3. Недопущення зайвих страждань Згідно з одним із найважливіших принципів МГП, у військових конфліктах заборонено завдавати зайвих страждань та ушкоджень. Проте в Україні цей принцип набуває нових масштабів через значні руйнування, знищення майна та вбивство мирних мешканців внаслідок навмисних дій РФ. Наразі культурна спадщина та цивільне населення стало головною мішенню РФ.

4. Доступ гуманітарних місій та допомоги Міжнародне гуманітарне право гарантує право на гуманітарний доступ, щоби забезпечити необхідну допомогу та матеріальну підтримку цивільному населенню. Проте російська агресія ускладнює доставку гуманітарної допомоги до зон бойових дій та залишає населення без життєво важливих ресурсів, що погрожує гуманітарною катастрофою.

«Ми – перша країна, яка розслідує воєнні злочини під час повномасштабної агресії, що триває. Це безпрецедентний виклик для усієї системи правосуддя», – прокоментував Генеральний прокурор Андрій Костін.

Українська Гельсінська спілка з прав людини – одна з громадських організацій, яка грає важливу роль у процесі збору та передачі інформації про воєнні злочини до міжнародних органів та інституцій. Основні ролі Гельсінської спілки – моніторинг, документування, аналіз і дослідження, юридичний супровід, адвокація, захист прав та зв'язок з міжнародними організаціями.

«Ми збираємо інформацію, яка може бути використана у міжнародних судах, відвідуємо віддаленні населені пункти, наприклад, на півдні, та опитуємо свідків», – зазначив керівник Департаменту документування воєнних злочинів, Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан.

Також для притягнення винних до відповідальності в Україні створили глобальну ініціативу T4P «Трибунал для Путіна» та коаліцію правозахисних організацій «Україна. П'ята ранку». Учасники об’єднань працюють на спільну мету — документувати події в Україні, де порушуються права людини та здійснюються злочини, які порушують Римський статут Міжнародного кримінального суду.

Серед них геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини, які РФ чинить в Україні.

«Організації, які входять до Коаліції, дуже швидко об’єдналися на початку повномасштабного вторгнення, хоча і процес збору доказів суттєво відрізнявся від того, який ми мали до 2022. Ми почали документувати інформацію із відкритих джерел, спираючись на Протокол Берклі. Протягом двох місяців інтенсивно навчали команди та волонтерів для роботи за цим стандартом. Проте з квітня кількість інформації стала настільки великою, що документувати все, що неслося в соцмережах, було нереально», – пояснили в «Україна. П'ята ранку».

Вирішила ситуацію співпраця з міжнародною організацією для створення цифрової бази «Український архів». Ця ініціатива дозволила змінити підхід до збереження та аналізу інформації про воєнні злочини.

«Завдяки співпраці з організацією, яка спеціалізується на створенні цифрових базах даних, Коаліція змогла використовувати систему для автоматичного збору інформації з відкритих джерел», – прокоментували в Коаліції. Ця система забезпечує збереження інформації у незмінному форматі: без видозмінень або модифікацій.

Збір інформації у такому форматі має кілька переваг. По-перше, він дозволяє підтверджувати автентичність даних та відсутність впливу на них з боку третіх осіб. По-друге, такий підхід спрощує аналіз та обробку інформації, збільшуючи швидкість і точність роботи.

«Наразі цей архів налічує близько 5 млн збережених повідомлень із Телеграм-каналів, сторінок у Фейсбуці та даних з інших соцмереж», – зазначили представники об’єднання.

Створення цифрової бази даних із відкритих джерел – важливий крок у напрямку справедливості та відповідальності за воєнні злочини, які росіяни скоїли на території України.

Міжнародна співпраця: спільні розслідування та платформа проти дублювань

Група T4P займається фіксацією брутальних злочинів та порушень міжнародного права, зокрема, тих, які призводять до серйозних людських страждань від початку повномасштабного вторгнення рф, щоб притягнути винних до відповідальності. Вона складається з представників громадських організацій та активістів, правозахисників, експертів тощо. Група T4P співпрацює з міжнародними організаціями, зокрема ООН, Європейським Союзом та Міжнародним кримінальним судом.

«Основне завдання ініціативи T4P – використання наявних механізмів міжнародного співробітництва та правосуддя для того, щоби запобігти подібним злочинам і притягнути винних до відповідальності», – зазначив представник ініціативи.

Одними з міжнародних організацій, які здійснюють активну співпрацю з українськими правозахисниками та дослідниками, є Європейський поліцейське управління (Європол) та агентство Європейського Союзу з питань співробітництва у сфері кримінальної юстиції (Євроюст).

У межах співпраці з Європолом та Євроюстом, Коаліція збирає докази та забезпечує їхнє використання в національних юрисдикціях та міжнародних судових процесах.

Завдяки тому, що Коаліція зберігає дані у захищених хмарних сервісах, ця співпраця дозволяє не лише зберегти цінну інформацію, але і забезпечити доступ до неї під час майбутніх судових процесах, зокрема в Міжнародному кримінальному суді та національних судах.

«Із квітня минулого року, разом із компанією Case Matrix Network, ми працюємо над створенням єдиної бази свідчень, яка має акумулювати всі дані, які ми збираємо, щоби уникнути дублювання, покращити документування проводити у майбутньому разом розслідування та аналітичні дослідження», – розповіли в Коаліції.

Події в Україні — справжній виклик для міжнародного правосуддя, і для їх розв'язання потрібен об'єднаний підхід. Сьогодні правозахисні організації продовжують працювати на передовій, збираючи свідчення та документуючи злочини. Виникнення низки ініціатив є яскравим прикладом виявлення сили громадянського суспільства, яке може протистояти агресії та забезпечити захист прав людини і дотримання норм міжнародного права.