Історія Миколи Костенка із села Мощун Київської області

Микола розумів, що Росія може розпочати повномасштабну війну. Він думав про це ще з 2014 року, коли російські війська вторглися на Донбас та окупували Крим.

Коли Микола прокинувся 24 лютого 2022 року, то не одразу дізнався, що почалась війна. Він зрозумів це, коли над селом вже пролітали вертольоти. На вулиці стояли жінки і діти, вони дивились, звідки наступає російська армія. Микола просив односельчан втекти з вулиці та сховатися. Вертольоти летіли на Гостомель, там бомбили й хотіли висадити десант.

Тим часом Микола зібрав тривожну валізку, склав документи. З родиною вони позатягували в погріб ліжка. Там ховалися дружина Миколи, його донька, зять та онуки. Коли обстріли вщухали, вони звідти виходили. Сам Микола в погребі не ховався.

Мощун, за словами Миколи, росіяни обстрілювали дуже часто. Особливо в останні дні окупації. І вдень, і вночі над головою літали дрони. Дружина, донька та онуки Миколи евакуювалися з села, а він із зятем залишився. Місцеві хлопці допомагали 72-ій бригаді, возили БК, підривали мости. Микола готував для українських захисників каву та чай.

З 4 по 10 березня почались потужні обстріли в частині села, де знаходився дім Миколи. Спочатку ворожий снаряд влучив у майстерню біля хати. Потім прилетіло в будинок, в хату Миколиного брата і ще в один сусідський дім. Усе моментально спалахнуло та дуже сильно горіло.

На щастя, Микола тоді був не вдома. Коли він прийшов і побачив усе це, відчув розпач та гнів. У Миколи був двоповерховий будинок з ванною, бойлером, холодильником, морозильною камерою, чотирма телевізорами, комп’ютером, ноутбуком. Донька Миколи захоплюється випічкою, тож вдома було й багато кухонної техніки. В майстерні Миколи згоріло чимало інструментів. Від майстерні взагалі залишились одні стіни.

Один сусід Миколи хотів вивезти із села свою маму, але коли коли пішов заводити машину, підірвався на ворожій міні. Іншого сусіда вбило уламком снаряду, коли той виліз із погреба. Ще трьох знайомих Миколи росіяни розстріляли.

Микола також бачив тіла мертвих російських солдат. Зокрема, він бачив кадирівців і бурятів.

Плани Миколи на майбутнє – відбудовуватися і жити далі, радіти дітям та онукам. Росіян Микола зневажає ще з 2015 року. В Росії в нього живе двоюрідна сестра, яка в 2015 році казала, що в Україну прийдуть російські війська і будуть його “захищати”. Після цих слів Микола перестав спілкуватися з сестрою.

“Я їх за людей не вважаю! Це орда! Це гірше орди”, – говорить Микола.

Матеріал створено на основі свідчень, зібраних документаторами Харківської правозахисної групи.