Історія Рященко Ганни з Бородянки, окупованої росіянами в березні 2022 року
АВТОР:
У перший день війни в Бородянці ще було тихо. Ганна встигла сходити на базар, купити цукру. Вона думала, що сидітиме тихенько вдома й нікуди не виходитиме. Ганна вважала, що російські військові не чіпатимуть цивільних, особливо таких пенсіонерок, як вона.
Та другого дня росіяни вже були в селищі. “Як тільки вони їдуть — ми у підвал, проїхали — виходимо назад. І так було два дні”, — згадує Ганна.
Російські солдати проїжджали прямо під вікнами будинку Ганни. Одного дня жінка пішла ночувати у приватний будинок до сусідки. Саме тієї ночі дім Ганни розбомбили. Коли вранці вона прибігла подивитися, що сталось, по ній та її близьким почали стріляти з російського літака. Літак двічі розвертався і стріляв знову. На щастя, Ганна й люди, що були з нею, залишились живими.
Після цього жаху Ганна евакуювалася до Тернополя. А коли за два місяці вона повернулася до Бородянки, побачила, що з її квартири винесли абсолютно все. Не було ні техніки, ні меблів, ні люстри. У свої 76 років жінка фактично опинилась на вулиці і зараз мешкає в модульному будиночку.
Після повернення Ганна почула дуже багато страшних розповідей від тих, хто залишався в Бородянці під час окупації. У подруги Ганни донька та зять загинуло в підвалі. А діставати їхні тіла російські солдати не дозволяли. Жінка чекала 45 днів, щоб забрати дітей з-під завалів.
У сусідньому від Ганниного будинку загинуло понад 50 людей. Свою сусідку Любу та її онука Артема мешканці дому Ганни досі так і не знайшли. Взагалі в Ганни загинуло дуже багато знайомих.
Ганна Рященко до останнього не вірила у повномасштабне вторгнення РФ. В Росії в неї живуть друзі та родичі, тож збройна агресія з боку Росії стала для Ганни шоком.
“Хіба вони люди? У них немає серця. За що вони таке зробили? Що ми їм зробили поганого? Що їм можна сказати? Нічого доброго!”, — говорить Ганна про росіян.
Зараз Ганна живе в модульному будинку та сподівається отримати принаймні кімнату в якомусь домі, аби провести там старість. До війни жінка співала в місцевому ансамблі ”Надвечір’я”. Після деокупації діяльність ансамблю відновилась, тож Ганна готується до концертів та вірить у краще.
Матеріал створено на основі свідчень, зібраних документаторами Харківської правозахисної групи.
These pictures are created by artificial intelligence. They are NOT real. They are illustrations of the stories we tell. Most of these stories could not have been fixed by the camera. At the same time, there is documentary work by hundreds of Ukrainian and international photographers who produce real, and so much painful, documentation of this war. Check photographs by Oleksandr Glyadelov, Maksym Dondiuk, Mstyslav Chernov and Yevhen Malolietka, Andriy Dubchak, Yulia Kochetova, and many others.